В Запорізькій гімназії №19 відбувся тематичний тиждень, присвячений доброчесності
Протягом третьої декади січня в Запорізькій гімназії №19 Запорізької міської ради в рамках Тижня доброчесності проводились різні за змістом онлайн-заходи.
Колективна творча справа (КТС) здійснювалась згідно Плану виховної роботи освітнього закладу на 2 семестр.
«Доброчесність – це про справжність, правду, довіру, відповідальність, повагу. Це те, на що націлена НУШ, і те, чого майже немає в школах. Ці цінності тільки формуються в Україні», – вказується на сайті НУШ.
В гімназії приділили належну увагу формуванню цих важливих компетенцій – відбулися бесіди та виховні години.
– Бути чесним, порядним і справедливим з однокласниками, у стосунках з рідними – це чесноти, які формуються в школі та сім’ї, – розповідає класний керівник 8-В класу Валентина Єременко.
Про академічну доброчесність учні її класу чують не вперше і вже знають, що недоброчесне ставлення в навчальному процесі має негативні наслідки.
– 20 січня, на онлайн-зустрічі, ми вкотре розглянули, що означає це поняття. Визначили, що вважається порушенням академічної доброчесності, а саме: -плагіат; – самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих робіт як нових); – фабрикація (вигадування даних чи фактів); – фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних); – списування; – обман; – хабарництво; – необ’єктивне оцінювання.
Деякі учні 8-В зізналися, що в освітньому процесі порушували академічну доброчесність: списуючи роботи у однокласників, а дехто стверджував, що неодмінно посилається на джерело, коли пише твір чи есе.
– Коли пишу твір, пишу свої думки, а коли використовую чужу думку, то записую її як цитату, – поділився своїм досвідом Владислав.
– Був прикрий досвід списування контрольної роботи. Вчитель запідозрив списування і поставив 2 бали. Як висновок, більше не списую, – погодився за умови анонімності розповісти інший учень 8-В.
Наприкінці обговорення восьмикласники зачитали “Кодекс честі учня” і пообіцяли дотримуватися принципів академічної доброчесності.
Учні 7-б класу на виховній годині, яка пройшла в режимі онлайн 20 січня, обговорили, чому учні вдаються до недоброчесної поведінки, розмірковували про формування навички чесно здобувати знання, завжди посилатися на джерела інформації та перетворювати свою знання на капітал для майбутнього життєвого успіху, – розповіла класний керівник Ірина Старова.
Учні цього класу взяли активну участь в анонімному опитуванні з теми «Академічна порядність», яку підготував та провів серед учнів 7-9 класів виховний центр гімназії .
Вікторія Бідна, учениця 7-Б, поділилася враженнями про проведений захід:
«Сьогодні на класній годині ми обговорювали тему доброчесності. Що ж це таке? По-перше, це порядність та гідна поведінка. Це є важливими життєвими цінностями. Також це повага до оточуючих. Для учнів доброчесність полягає в тому, щоб не здаватися кращим за рахунок чужих знань, не покращувати свої оцінки за рахунок списування, а реально показувати рівень своїх знань. Не треба колекціонувати високі оцінки, а знання, це і буде прояв доброчесності».
В 7-А також було проведено виховний онлайн-урок на тему «Поняття про академічну доброчесність». Школярі дізналися про поради з дотримання та формування академічної доброчесності.
За словами класного керівника Наталі Сарнацької, на уроці обговорювали різні ситуації та оцінювали правильність чи хибність вчинків, описаних у ситуаціях, пропонували власні принципи доброчесності, яких слід дотримуватись у школі та повсякденному житті.
Учні 7-А класу підтримали ідею дотримання правил ефективного та чесного навчання.
– Треба ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе, – зауважила Вікторія Сурело.
– Давати списувати — це теж нечесно, – звернув увагу однокласників Максим Севастьянов
Не менш корисно пройшла виховна година у 6-Б класі.
Про це розповіла класний керівник Тетяна Харенко:.
– Я заздалегідь дала завдання дітям звернутися до словника, щоб визначити значення слова «доброчесність». Виявляється, це поняття досить широке. І всі схиляються до думки, що доброчесна особистість в своїй поведінці орієнтується на принципи добра і справедливості. І хоча всі ми розуміємо, що доброчесна людина не може привласнювати чуже, і всі вважають себе в цьому плані чистими, але багато учнів, користуючись можливостями інтернету, запросто списує домашнє завдання, не задумуючись над тим, що цей вчинок доброчесним не назвеш. І не замислюються над тим, що гірше від цього буде їм самим, адже знань від бездумного списування вони не отримають. Тож, щоб вважати себе доброчесною людиною, треба в першу чергу бути чесним перед собою.
Маша Сахнова зачитала значення латинського відповідника українського слова доброчесність — «integritas», яке означає розсудливість, цілісність і завершеність. А у переносному значенні — «чистоту, правильність та невинність».
Соня Сахнова звернулася до англійського відповідника. Англійське «integrity» позначає стан цілісності, об’єднання, а також якість чесної людини, яка має сильні моральні принципи. А доброчесність у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, до якого звернувся Максим Мороз, пояснюється як властивість за визначенням «доброчесний», висока моральна чистота, чесність. А «доброчесним» є той, хто живе чесно, дотримується всіх правил моралі.
Актуальність проведення Тижня доброчесності прокоментував педагог-організатор гімназії Андрій Єлькін.
За його словами, «для будь-якого вчителя ця тема є дуже хвилюючою, бо ми у своїй професійній діяльності постійно стикаємось з явищем, коли деякі наші учні нехтують цією компетенцією, списуючи домашні роботи на сайтах ГДР або у своїх однокласників. Вважається, що в Україні досі існує таке явище, коли школярі завантажують чужі реферати, презентації, підписуючи своїм ім’ям».
Чи достатньо тільки розповідати дітям про сутність інформаційної доброчесності, про те, що можна робити, а чого ні? Чи все ж таки ефективність залежить від практичної компоненти?
Андрій Єлькін вважає, що потрібна системна робота в цьому напрямку. Важливо постійно пояснювати учням, про які саме навички йде мова, чому вони важливі, як діяти в інформаційному просторі, щоб не порушувати авторське право та не мати претензій з цього приводу на свою адресу.
– Це складне завдання, бо, скажемо, тенденція «списувати» формувалась в системі освіти пострадянських країн десятиріччями – на жаль, все це продовжує успадковуватися і сприйматися як норма, але тільки у випадку, якщо цим питанням не приділяти увагу, – додав він.
Як відомо, у цивілізованих європейських країнах, у США, користатися готовими відповідями, щось списувати для школяра або студента вважається ганебною справою. Роблячи таким чином, він, так би мовити, визнає свою слабкість та нездатність бути конкурентоспроможною особистістю, яка заслуговує на повагу з боку своїх ровесників та вчителів. Це сприймається як фактор його меншовартості, з якою він чомусь мириться, відмовляючись від власного успіху. Тобто така поведінка сприймається у здоровому соціумі як прояв невдахи, який паразитує на чужих інтелектуальних досягненнях.
Педагоги Запорізької гімназії №19 вказують, що тільки пояснювати все це нашим учням, а тим більш застосовувати якісь каральні заходи зовсім не достатньо.
Щоб зламати існуючі традиції нехтування правилами доброчесності, потрібні практичні дії, коли, наприклад, учні створюють авторські медіатексти та постійно удосконалюють певні компетенції, вони усвідомлюють свою авторську спроможність та збагачуються впевненістю, що набагато цікавіше працювати над власним контентом, ніж копіювати щось чуже.
Мова йде про задоволення від творчості, від процесу створення унікального продукту, від можливостей презентувати свій власний прогрес, – пояснює Андрій Єлькін. – Чим більше таких практик, тим менше ризиків, що учні будуть проявляти недоброчесність, працюючи з інформацією, виконуючи якісь домашні завдання чи готуючи матеріали для публікації на порталі шкільної преси Запорізької гімназії №19.
Можливо, саме така послідовність важлива: спочатку потрібно навчити дітей насолоджуватися процесом, коли вони пишуть, знімають відео, самостійно розв’язують задачі, записують щось своє, авторське, унікальне, й тільки потім, починаючи з певного віку, вимагати від них строго дотримуватися загальновизнаних стандартів поводження з інформацією.
Говорячи про формування доброчесності, педагоги Запорізької гімназії №19 готові запасатися терпінням, бачити всі причини негативних проявів, програмувати послідовні дії з унормування відповідних навичок та компетенцій, на перше місце ставити практики формування власного авторства, які здатні удосконалювати розуміння та поглиблювати його.
30.01.2023
Виховний центр ЗГ №19.
Взято з сайту ВМ-НФ
