Рекомендації вчителям із профілактики та подолання дезадаптації першокласників
1. Урахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей дітей.
2. Демонстрація віри в успіх учня.
3. Використання системи фішок і грамот в оцінюванні діяльності.
4. Розрізнення оцінки конкретного вчинку та особистості дитини загалом.
5. Запобігання груповій критиці дитини або її рис, а також порівнянню помилок із постійними гарними результатами інших учнів.
6. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
7. Зауважуючи помилку, вкажіть шлях до успіху.
8. Акцентуйте увагу учня на досягненнях, перемогах.
9. Створюйте ситуації успіху.
10. Надавайте емоційну підтримку словами, поглядом, дотиком.
11. Не використовуйте надто часто слів- заперечень.
12. Підтримуйте і заохочуйте прояви активності на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звернути увагу інших на їхні досягнення, підвищувати їхній статус у класі.
13. Прагніть викликати у дитини позитивні емоції, виявляйте максимум доброти. Тактовно, глибоко і зацікавлено проникайте в її духовний світ, морально підтримуйте, зміцнюйте віру у власні сили, виявляйте розуміння її душевного стану.
14. Не допускайте підвищення голосу, вигуків, надмірної вимогливості.
15. Розвивайте комунікабельність шляхом гри.
16. Необхідно вчасно, кілька разів приходити на допомогу дитині під час виконання завдань, схвалювати, підтримувати найменший прояв активності.
17. Виховуйте волю, наполегливість, почуття власної цінності в колективі.
18. Потрібно через деякий проміжок часу організовувати для дитини ситуацію успіху.
19. Меланхоліка треба змалку навчити планувати свою діяльність, розумно розподіляти час і збалансовувати добову і тижневу тривалість праці й відпочинку, інакше можливе нервове і психічне виснаження через хронічну перевтому або ж формування відрази до праці, апатії.
20. Аби дитина не відставала від інших за темпом письма, читання, лічби, доцільно вже у 3 – 4-річному віці в ігровій формі вчити її рахувати і читати, а з 5—6 років — писати.
